Якщо при дослідженні проблеми некомпетентності зазирнути за парадокс Даннінґа-Крюґера (при всіх його недоліках), то можна побачити експоненціальне зростання проблеми комунікації між фаховими спеціалістами та просто зацікавленими. Коли людина не компетентна в поставленому питанні вона одразу як на долоні, викликає кволу посмішку й бажання з нею спілкуватися розчиняється з лякаючою швидкістю. Бо про що можна говорити з людиною, яка взагалі нічого в цій сфері не розуміє?

Це часто буває зі студентами або школярами. Хтось читає щось нове або чує новину й одразу ж починає щось активно обговорювати або доводити свою точку зору, це нормальна частина їхнього процесу навчання та розвитку, і таку активність варто заохочувати. Частіше же це неадекват, який загубив зв’язок із реальністю, але не з лінивими слухачами, котрих він переконує в своїй компетентності, не маючи на це жодних підстав. Питання комунікації наукового середовища спробувала екстравагантно вирішити Сабіна Госсенфельдер, письменниця та PhD у галузі теоретичної фізики. Вона поділилася своїми враженнями від незвичного експерименту «Зателефонуйте фізикові», про який і піде розмова.

На надіслані проєкти нових теорій колеги залюбки відповідали порадами, посиланнями й нотатками з лекцій. Спочатку цього не вистачало, а далі вже вченим не вистачало вільного часу.

Нові умови співіснування роботи та дозвілля створили можливість для монетизації здобутих знань.

Я подумала про всі теорії всього, що були в моїй поштовій скриньці. І я розмістила у своєму блозі запис, в якому пропонувала консультації з фізики, в тому числі допомогу в розробці теорії: «Поговоріть з фізиком. Телефонуйте мені по скайпу. 50 доларів за 20 хвилин».

Потужний академічний зойк переходив у м’яку побутову допитливість. Зрештою, окрім жартів це була можливість сплавити надокучливих ентузіастів, які розділилися на дві категорії. Перша та малочисленна — бажаючі розібратися, але з браком часу на теорію. Здебільшого це молодь, вони розуміють, що вони недостатньо компетентні й хочуть підвищити свою компетентність. Незважаючи на малочисельність, у таких людей є шанс потім справді щось нове привнести до науки. І, очевидно, це краще, ніж рісьорч, хоча би з точки зору можливості зустрітися в діалозі з тим, кого вони й звинувачують у закостенілості. Друга категорія більш цікава й численна — шукачі порад стосовно своєї ідеї після чергової спроби її формалізації. Їх усіх єднає один камінь спотикання — відсутність розуміння сказаного. У купі з розчаруванням від того, що їхні ідеї, намальовані кульковою ручкою або складені зі стокових зображень, ба навіть моделі з пінопласту чи пластмаси з 3D принтера, опиняються нікому не потрібними.

Зрештою це не був обмін досвідом в один бік. Очікувано, дослідниця не дізналася нічого нового про фізику, але відкриття були в комунікації. Більшість інформації здобувається з науково-популярних джерел із найбільш оригінальними тлумаченнями зворотів й аналогій. Варто почути лише кілька прикладів «брандмауерів чорних дір» або інших наслідків художньої свободи — й одразу видно, звідки йде нерозуміння. Тому правильна постановка задачі така: як можна надати факти тому, хто не в курсі, що таке факт?

Не дивлячись на мою технічну бакалаврську освіту, я мимобіжний зі світом технічних наук, тому був у ілюзії, хоча й дуже райдужній, що мов у тамтешніх науках, то все інакше з цільовою авдиторією. Соціологи вже давно намагаються провести межу між наукою та псевдонаукою, у фізиці з цим простіше. Аматори, що грамотно оперують поняттями або просто слідкують за всіма новинами, здають експертні позиції за пару речень. Ні, експерт — це той, хто професійно займається якоюсь діяльністю, а не просто користується термінологією і намагається себе виставити в позитивному світлі. Популяризація — це зовсім інше. Популяризація — це шлях ознайомлення людей з базовими елементами, привернення уваги до самої науки. Ось багато людей плутають святенництво вчених зі своїм нерозумінням своїм наукового методу.

Навчання без роздумів — марне, роздуми без навчання — небезпечні.

Завжди варто остерігатися стислості, бо остання має злочинну властивість приводити до надмірних спрощень. Щось схоже повільно вимальовувалось, коли я намагався осмислити «Путівник по Галактиці для космотуристів» (фільм, до речі, я так і не подивився). Схоже, що роль мистецтва — ставити питання, а відповіді вже шукай сам, тому не завадить трошки місандерстенднутих концепцій. Позаяк наприкінці допису все одно є посилання на канонічне трактування. У епохальній сцені, коли Великий Мислитель на питання життя, Всесвіту й взагалі всього видав максимально сартрову відповідь «42», здається є щось ще. Міркування без знання тим небезпечне, що в необхідному процесі розуміння, зіштовхнувшись з омріяною готовою відповіддю, яка на ділі опинилась переспрощенням, контекст вимушений бути дописаним самостійно. Те, що здавалося фактом при спостереженні, за своєю суттю нагадало спробу підлаштувати рішення шкільної задачі під правильну відповідь з кінця підручника, де вказані відповіді для самоперевірки. Повертаючись до «42», Лунквавль і Фучг на виході отримали абсолютно точну відповідь, але контекст до неї домалювати не вийшло. Хоча він настільки вузький, що майже всеохопний.

Насправді, з усього цього прослідковується радше оптимістичний висновок. Ідеї клієнтів Сабіни непогані, але їм бракує підготовки, щоб зрозуміти хоча би свої теорії. Зрештою, консультації корисні не тільки цим, клієнти отримали поради щодо наступних кроків, визначаючи, які навички необхідно опанувати або з якими темами їм доведеться зіткнутися. Також підкреслюючи, що для серйозного ставлення до них з боку фізиків, важливо розуміти, що вони мають глибоко зануритися в математику. Для того, щоб фізики сприймали їх всерйоз, їм необхідно глибоко занурюватися в математику. Без останньої робити там нічого, ніякі теорії можна навіть не будувати. 

Бажаєте бути компетентним у якомусь питанні, є одна опція — навчатися.

Поки з різних причин не поталанило здобути необхідну освіту, бажання збагнути навколишній світ зі власним внеском нікуди не ділося. Такому запалу варто позаздрити білою заздрістю та дати зрозуміти з чого почати. Зрештою, виграють усі.

Оригінал розповіді вченої: https://aeon.co/ideas/what-i-learned-as-a-hired-consultant-for-autodidact-physicists

Тлумачення 42: https://medium.com/@ryanskinsgrove/the-real-meaning-of-42-ae433114a28f