Головна хиба — це місандерстенднути концепцію хиб і якщо звести дискусію до взаємних звинувачень у логічних помилках, то з тобою просто ніхто грати не буде й варто утримуватись від такої спокуси. І виникає куди більш амбітна задача — навчитися не перегравати самого себе.

Ad Hominem/Перехід на особистості

Найпоширенішою логічною помилкою є ad hominem. В суперечках аргумент застосовуються для відкидання позиції, нападаючи на особу, котра представляє цей аргумент, а не на логіку або викладання самого аргументу. Інакше кажучи, замість того, щоб оспорювати аргумент, вказувати на помилки в передумовах або неправильність висновків, яких дотримується опонент, починаються особистісні образи, підривається довіра до його особи або дій. Однак, важливо пам’ятати, що навіть люди з поганими якостями можуть мати правильні думки і, що ще важливіше, можуть наводити переконливі аргументи. Тому варто завжди фокусуватися на аргументі, а не на особі, яка його представляє.

False dilemma/ Фальшива дилема

Ця хиба представляє дві точки зору як єдині можливі опції вибору, тоді як насправді існує більше варіантів. Вона використовується, щоб змусити обирати між двома спрощеними крайнощами, виводячи з поля зору будь-які можливі альтернативи чи нейтральну візію.

Equivocation/Двозначність

Двозначність виникає через конкретні мовні особливості, коли один вираз можна трактувати двома або більше способами. Окремий, хоча поширений випадок змішування двох подібних аргументів, де перший простіше сприймається, а отже, захистити його легше, позаяк другий — значно більш суперечливий. Опонент може пропонувати спірний аргумент, але коли з ним не погоджуються, він стверджує, що його позиція полягає лише в підтримці простішого аргументу.

Strawman/Опудало

Характеризується неправильним трактуванням аргументу опонента задля його послаблення, тобто коли опонент вимушений виступати проти спотвореної, гіперболізованої або неправильно перефразованої версії свого аргументу. Натомість коли ми намагаємося викласти аргументи нашого опонента в найбільш переконливій та сильній формі, а потім спростовуємо їх, ми можемо бути впевнені у своєму успіху. Так ми знаємо, що опротестували не якусь неправдоподібну позицію, а справжню точку зору опонента.

Appeal to Authority/Апеляція до авторитету

Експерт за визначенням має сильну позицію в дискусії та зазвичай заслуговує на довіру, але помилятися можуть усі. Саме тому важливо розбирати окремо аргументи й докази, не зважаючи на те, кому вони належать. Переконайся, що апелюєш до компетентних експертів.

Comparative Fallacy/Порівняльна хиба

Формальне припущення: оскільки два предмети мають одну або кілька спільних характеристик, вони подібні в усіх або більшості аспектів. Але це не обов’язково відповідає дійсності. Помилка може призвести до оманливих висновків через надмірне спрощення складних тем або ігнорування важливих відмінностей. Дві події, які напозір не мають спільного, показують, що визначення причинно-наслідкових зв’язків — це складна справа. Тому експерти зі статистики часто наголошують, що кореляція не завжди означає причинність.

Circular Argument/Хибне коло

Ця помилка в мисленні відбувається, коли в ході аргументації ми стикаємося з ситуацією, в якій висновок, до якого прагне дійти аргумент, вже завуальовано міститься у його передумовах. Тобто опонент замість наведення раціональних аргументів, які б підтримували висновок, обирає обертання навколо власної осі, повторюючи висновок різними способами. У результаті такого підходу в аргументі не виникає дійсного обґрунтування висновку.

«Я кажу базу, якби це був кринж, тоді я би це не казав».

Найкраще зображено у «Пастці-22», яку я гарячо рекомендую до прочитання.

Appeal to Ignorance/Хиба відповідності

Відсутність доказів — це не те саме, що докази відсутності. Правильний підхід у таких випадках полягає в тому, щоб не виводити рішення, поки не буде отримано достатню кількість доказів. Тому стверджувати, що недоведене є хибним — невігластво.

Appeal to Nature/Апеляція до природи

Ця помилка ґрунтується на припущенні, що природний стан речей за своєю суттю є вищим порівняно з «неприродним» або штучним. Цикл міркувань починається від суб’єктивного розмежування природного й неприродного. Перше наділяється найкращими властивостями за суттю, а отже є добрим. І поганими або такими, яких слід уникати, якщо вони є неприродними.

Appeal to Popularity/Апеляція до популярної думки

Помилковість полягає у висновку, що масове прийняття або популярність є достовірним доказом правдивості чи вартості. Водночас не враховуються інші чинники, які можуть впливати на популярність, а також ігнорується той факт, що загальноприйняті переконання чи модні напрямки можуть бути помилковими або некоректними.

Guilt by Association/Провина членства

Це спроба дискредитації тези з причини прихильності до неї знеславленої групи. Ця помилка припускає, що якості або переконання одного члена групи відображаються на всіх членах групи. Або що людина поділяє ті ж якості або переконання, що й особи, з якими вона асоціюється. Так само невірна, оскільки вона спрямована на людину, а не на аргумент чи проблему, що розглядається.

Fallacy of Composition/Хибність узагальнення

Помилкове твердження, що коли щось правдиве для частини, робиться висновок, що це також істинно для цілого.

Fallacy of Division/Хибність поділу

Протилежність попередній помилці. Те, що є вірним для цілого, має бути істинним і для його частин.

Appeal to Hypocrisy/А сам який

Спроба відкинути аргумент або критику, вказуючи на лицемірство особи, яка наводить аргумент, замість того, щоб розглядати суть самого аргументу. Ця помилка спрямована на те, щоб дискредитувати позицію опонента, стверджуючи, що він не діє узгоджено з цією позицією, але насправді вона не стосується суті аргументу.

Burden of Proof Fallacy/Тягар доведення

Ця хиба виникає коли хтось намагається перекласти відповідальність за надання доказів із себе на когось іншого, хто при цьому заперечує його тезу. Ця хиба витікає з обов’язку сторони у дискусії надати достатні підстави для обґрунтування своєї позиції. Іншими словами — Onus probandi incumbit ei qui dicit, non ei qui negat(тягар доведення лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто заперечує).

No True Scotsman/Жоден справжній шотландець

Суб’єкт висловлювання модифікується риторично, щоб відкинути цей конкретний випадок або інші подібні до нього. Хиба частіше направлена на небажання брати відповідальність за незручні контрприклади, стверджуючи, що справжній Х ніколи такого не зробив би, бо це суперечить твердженню, а значить він не належить до обговорюваної групи.

The Fallacy Fallacy/Хиба хиби

Ти робиш висновок, що через слабке обґрунтування або наявність помилки в аргументації саме твердження повинно бути неправильним. Насправді, цілком можливо зробити хибне твердження, але аргументувати його з логічною послідовністю, так само, як можна зробити істинне твердження і обґрунтувати його різними помилками й поганими аргументами.