Завершувався 1991 рік. У столиці всупереч усім навислим економічним обставинам метрополітен вдруге пересік Дніпро й прямує на лівий берег. Ба навіть починає обростати станціями-привидами, такими як «Теличка» й «Львівська брама», або близькими до цього стану, як «Славутич». Хай там як, останній увесь час був відсутній на генеральних планах, але опинився не обділений вишуканим дизайном, що являв із себе композицію зоряного неба. Харківський метрополітен у своєму підвішеному стані контрастував із цим особливо болісно. Якщо вимкнення підсвічування пропагандистських вітражів у вестибюлях, які, втім, ще не наважувалися знімати, пережили відносно легко, то демонтаж
Позначка: історія метро
Чому відбулося Дніпровське метро
Як і Харків, на початку Дніпро мав обмежитися швидкісним трамваєм, зате з підземними ділянками. Потенціал саме такої ідеї був ширшим, ніж здається зараз, до того ж відповідні розпорядження в 1972 році дійшли до сусіднього Кривого Рога та далекого Єревана. Однак дніпровці мали амбітніші плани й на менше згодні не були, підкріплюючи доводи даними про пасажиропотік, який метротрам не покриє.
Історія Харківського метро. Частина 1: Альтернативи
1962 рік здавався не сильно визначним в історії Харкова. Що це не так, стане зрозуміло пізніше, а поки в Харкові народився мільйонний житель, що за формальними совітськими стандартами означало можливість зведення метро. Втім, на ділі це зовсім не значить, що виготовлені на Харківському авіаційному заводі вказівники з літерою «М» мали поставити саме на метрополітен.